Замість допомоги ЗСУ — благоустрій і премії? Як у Чернівцях витрачали "військовий" ПДФО

Непоступливість сторін можна було зрозуміти — йшлося про право розпоряджатися десятками мільярдів гривень. Центр врешті переміг, а суспільство розділилось: одні побачили в цьому наступ на місцеве самоврядування, інші — можливість врятувати від розпилу величезні фінансові ресурси і спрямувати їх на потреби ЗСУ. Чия правда? Спробуємо відповісти на прикладі однієї з найвіддаленіших від лінії фронту областей.

За даними Кабміну, за час повномасштабної війни доходи громад від "військового" ПДФО зросли у 8 разів. Це було пов’язано із суттєвим збільшенням чисельності особового складу і зарплат військовослужбовців, податки з яких відраховувались у місцеві бюджети відповідно до місця реєстрації військової частини. Цей небачений золотий дощ місцеві органи влади мали б спрямовувати на допомогу армії, зокрема своїм підрозділам територіальної оборони. Але сталося не так, як гадалося. Замість ТрО левова частка грошей пішла на благоустрій: фонтани, дороги, парки і інші недоцільні реконструкції. Суспільство вибухнуло — країною прокотилися акції протесту під гаслом "Дрони замість бруківки". У підсумку 17 листопада 2023 р. президент Володимир Зеленський підписав відповідний закон (проект №100377). Згідно з ним, з 1 жовтня 2023 р. по 31 грудня 2024 р. ПДФО із зарплати військових і поліцейських спрямовуватимуть не у місцеві бюджети, а у спецфонд державного бюджету. Ці гроші витрачатимуть на закупівлю і виробництво зброї: 25,8 млрд грн у 2023 р. і 93,7 млрд грн у 2024-му.

У Чернівцях нововведення сприйняли негативно. Там підрахували: у 2024 р. міський бюджет недоотримає орієнтовно 700 млн грн. Міський голова Роман Клічук на пресконференції застерігав, що це негативно вплине на розвиток громади і на її спроможність допомагати війську. У відповідь громадськість вирішила перевірити, кому і на які суми справді допомагала місцева влада?

У відповідь на інформаційний запит громадської організації "Центурія" виконком Чернівецької міської ради повідомив: з 24 лютого 2022 р. до 1 листопада 2023 р. міський бюджет отримав 1 млрд 142 млн грн військового ПДФО. З них 79,4 млн грн, які отримали у жовтні, перерахували у держбюджет.

Упродовж цього ж періоду часу з бюджету Чернівецької міської територіальної громади на підтримку підрозділів ЗСУ та інших військових формувань спрямували 243,7 млн грн. Зокрема, шляхом надання субвенцій — 228,8 млн грн, фактично профінансовано — 216,9 млн грн, в тому числі перераховано субвенцій — 211,1 млн грн. Перші два числа — так звані "планові призначення" для задоволення потреб конкретних військових частин. Наступні два — фактично витрачені кошти.

Тобто, на допомогу військовим спрямували у чотири рази менше коштів, а ніж на них заробили. Також у міськраді повідомили, що передали Силам оборони матеріальні цінності та майно комунальної власності на суму 80,6 млн грн. Окрім цього, у 2022-2023 роках придбали військові облігації на загальну суму 141,2 млн грн.

Яку саме допомогу передали, про яке комунальне майно йдеться, у кого й на який термін облігації придбали, розповісти відмовились, пославшись на захист службової інформації.

Стратегічні сквери, тротуари, дороги

Куди ж спрямували мільйони, що залишились? На благоустрій. І якщо виділення понад 7 млн грн на демонтаж обваленого будинку на Руській можна зрозуміти, адже йдеться про безпеку містян, то інші об’єкти викликають подив і навіть обурення. Наприклад, додаткові 1,6 млн грн на скейт-парк, який загалом обійшовся у понад 9 млн грн. На ремонт тротуарів спрямували 24,5 млн грн. Це еквівалент вартості понад 280 дронів DJI Mavic 3. Майже вдвічі більше — 44 млн грн — витратили на капітальний ремонт вулиці Івана Богуна. Понад 10 млн грн вирішили заплатити за поточний ремонт проїзної частини на перехрестях з вулицями Кармелюка та Ставропольською, а також з вулицею Миру. За ці кошти збирались частково замінити асфальт, відремонтувати тротуар, облаштувати зелені зони. Вдвічі дорожче обійшовся ремонт ділянки вулиці Героїв Майдану — понад 20 млн грн. Міська влада вирішила доцільним витратити ще 13,5 млн грн на ремонт дитячо-юнацької спортивної школи "Олімпія". Майже 17 млн грн — на ремонт скверу біля будинку культури у мікрорайоні Садгора.

Перелічувати можна довго. Загалом, за підрахунками "Суспільного", на проекти з благоустрою і капремонти місто витратило у понад 1,5 раза більше грошей, ніж на підтримку ЗСУ та родин військових. Комунальна і міська інфраструктура дійсно зношується і потребує капіталовкладень. Питання лише в доцільності робити це саме зараз, коли потреби Сил оборони щодня зростають геть у всьому.

У коментарі "Суспільному" ветеран повномасштабної війни Максим Станкевич розповів, що під час служби йому та його побратимам часто не вистачало тепловізорів і транспорту, зокрема для евакуації поранених. Тож із пріоритетами розпорядників коштів чоловік не згоден: "Мені важко читати, що перекладають бруківку, зважаючи, що цією бруківкою їхатиме поховальна процесія чергового героя. Я бачив, що російський світ робить із благоустроєм, який створювала Україна, та як ці самі сквери використовували для логістики ворога. Що ми будемо робити з цією бруківкою, якщо прийде ворог?".

Два роки премій

Якщо витрату коштів на благоустрій під час повномасштабної війни хоч і складно, але можна бодай чимось виправдати, то що говорити про можливі премії керівництву міста? У відповіді виконкому Чернівецької міської ради на інформаційний запит ГО "Центурія" сказано, що протягом 2022 і 2023 рр. щомісяця передбачалися премії у 155% посадового окладу міському голові та секретарю міськради.

Тобто йдеться приблизно про 45 тис. грн на місяць. І це без урахування надбавок за вислугу років, за секретність, матеріальну допомогу на оздоровлення та інші виплати. Сам Роман Клічук у минулому підприємець і, судячи з його декларації, премій з коштів міського бюджету не потребує. Але якщо є така можливість, чому б не отримувати?

У контексті таких пріоритетів витрачання грошей Чернівці не унікальні. Forbes проаналізував, скільки грошей витрачалося на підтримку обласних бригад ТрО, а скільки — на клумби і бруківку. Чернівці в цьому рейтингу за сумою допомоги війську посіли 17 місце з 21.

Варто відзначити, що сам факт перерозподілу військового ПДФО з міських бюджетів до державного, звісно, не гарантує прозоре і цільове використання цих коштів. Але там за цим принаймні прискіпливо слідкуватимуть національні ЗМІ, представники антикорупційних організації та навіть міжнародні партнери. В регіонах такий контроль забезпечити навряд чи можливо. Наслідком цього стали мільярди гривень, які розчинились у сумнівних ремонтах і неконкурентних закупівлях, на фоні нескінченних зборів, які військові, волонтери і небайдужі закривали і закривають власним коштом.