Округ №201: Як скинутий заколотниками мер Чернівців домігся подвійної сатисфакції

Журналісти Depo.ua в рамках проекту "Вибори-2019. Повне оголення" створили електоральну карту виборчих округів. Ми розповідаємо як змінювались межі округів, хто і коли перемагав на окрузі, а головне завдяки чому, які технології застосовувалися, які були успішними, а які – ні. Хто претендує на цей округ на майбутніх виборах та які у них позиції. Все ця інформація - вже у відкритому доступі на порталі ВИБОРИ-2019.

Округ №201.

Центр – місто Чернівці

Опис меж: Першотравневний, Щевченківський райони, частина Садгірського району Чернівців

Орієнтовна кількість виборців – 172 322

Кількість виборчих дільниць - 109

Місцезнаходження ОВК – обласний центр естетичного виховання "Юність Буковини", вул. Героїв Майдану, 5

Чернівці є унікальним і самобутнім містом з чисельністю у 260 тисяч осіб у 40 кілометрах від румунського кордону. Чернівці, як і Буковина уцілому, довгий час перебували "під Австрією", що вчинило значний вплив на всі сфери життя міста. Місто також було важливим осередком діяльності румунів, євреїв, німців і поляків.

Сьогодні Чернівці має неабиякий туристичний потенціал, зокрема і через архітектурний спадок. А пам'ятку ахітектури "Резиденція митрополитів Буковини і Далмації" включено до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

Довідка: Округ у Чернівцях є прикладом стабільності – і під час президентських, і під час парламентських кампаній обласний центр залишався у своїх межах, змінюючи лише нумерацію. Єдина зміна, яка відбулася під час "перенарізки" округів у 2012 році – це дві дільниці у місті відійшли до 203-го округу з центром у місті Новоселиця.

Президентські вибори

На Заході України ніколи не любили комуністів. Тому, обираючи у 1999-му між Симоненком та Кучмою, більша частина виборців Чернівців проголосувала саме за Кучму, вбачаючи в ньому більш демократичного лідера.

Зрозуміло, що жодних шансів не було і у Януковича проти Ющенка у 2004-му році – за останього проголосували три чверті виборців. Проте результат Януковича у 21% був більш високим, аніж загалом на Заході. Причиною цього називали сильні позиції есдеків та регіоналів у місті, які працювали на перемогу Януковича.

У 2010-му Чернівці проголосували за Тимошенко – довіра до лідерки "Батьківщини" склала 64%. Але і Янукович взяв тут 28% голосів протестного електорату.

У 2014-му Порошенко переміг, перевершивши на чернівецькому окрузі свій загальноукраїнський результат – 61%. Тимошенко задовольнилася 13-ма відсотками.

Президентські вибори (межі нинішнього округу №201 )
1999 рік. II тур	Леонід Кучма – 74,74%	Петро Симоненко – 19,39%
2004 рік. III тур	Віктор Ющенко- 75,12%	Віктор Янукович – 21,03%
2010 рік. II тур	Юлія Тимошенко – 63,99%	Віктор Янукович – 28,08%
2014 рік	Петро Порошенко – 61,29%	Юлія Тимошенко – 13,73%

Голосуючи за партії чернівчани демонстрували різноманіття своїх симпатій, даючи шанс на життя не лише партіям-гегемонам, а й дрібним політсилам. Так, у 1998 році тут тривідсотковий бар'єр, поряд з КПУ, Народним рухом та СДПУ(о), подолали також Партія Зелених України і маловідомі "Національний фронт" та "Партія праці". А у 2002 році тут тривідсотковий бар'єр подолав навіть блок одіозної Наталії Вітренко

У період гегемонії "Батьківшини" у 2006-2012 роках невеликі крохи лишались партнерам по національно-демократичному табору ("Наша Україна", СПУ, "Свобода", "УДАР" та інші). Свою долю у розмірі від 15% до 20% мала і Партія регіонів.

У 2014 році у лідери на чернівецькому окрузі вибився "Народний фронт" Яценюка, який наблизився до позначки у 30%. І свої "законні" 21% взяв БПП. Решту "підібрали" "Самопоміч", "Батьківщина", "Свобода" і партія Ляшка. Феноменом тих виборів стало те, що спадкоємці Партії регіонів в особі "Опоблоку" отримали менше 4%. Тож вибори 2019-го можуть бути цікаві з точки зору того, чи відновили натепер регіонали свої позиції у Чернівцях.

Партії-лідери парламентських виборів (межі нинішнього округу №201)
1998 рік	Комуністична партія України - 14.83% Народний Рух України - 13.78% Соціал-демократична партія України (об'єднана) - 13.57% Виборчий блок Соціалістичної партії України та Селянської партії України "За правду, за народ, за Україну!" - 6.90% Партія Зелених України - 5.08% Партія "Наша Україна" (Партія "Реформи і порядок") - 5.00% Народно-демократична партія - 4.64% Виборчий блок партій "Національний фронт" - 4.23% Виборчий блок партій "Партія праці та Ліберальна партія – РАЗОМ" - 3.10%
2002 рік	Виборчий блок політичних партій "Блок Віктора Ющенка "Наша Україна" - 37.92% Виборчий блок політичних партій "Виборчий блок Юлії Тимошенко" - 13.72% Соціал-демократична партія України (об'єднана) - 10.11% Комуністична партія України - 9.11% Соціалістична партія України - 3.42% Виборчий блок політичних партій "Блок Наталії Вітренко" - 3.31%
2006 рік	"Блок Юлії Тимошенко" - 34.90% Блок "НАША УКРАЇНА" - 18.68% Партія регіонів - 15.63% Соціалістична партія України - 3.68% "Громадянський блок ПОРА-ПРП" - 3.06%
2007 рік	"Блок Юлії Тимошенко" - 45.75% Партія регіонів - 19.78% Блок "НАША УКРАЇНА – НАРОДНА САМООБОРОНА" - 16.75% Комуністична партія України - 3.59%
2012 рік	Політична партія Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина" - 39.40% Політична партія "УДАР (Український Демократичний Альянс за Реформи) Віталія Кличка" - 19.04% Партія регіонів - 15.89% Політична партія Всеукраїнське об'єднання "Свобода" - 14.53% Комуністична партія України - 6.42%
2014 рік	Політична партія "НАРОДНИЙ ФРОНТ" - 28.59% ПАРТІЯ "БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА" - 21.00% Політична партія "Об'єднання "САМОПОМІЧ" - 15.65% Політична партія Всеукраїнське об'єднання "Свобода" - 6.74 % Політична партія Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина" - 5.89% Радикальна Партія Олега Ляшка - 4.57% Політична партія "Опозиційний блок" - 3.90% Політична партія "Громадянська позиція (Анатолій Гриценко)" - 3.17%

201-й мажоритарний округ, який у 1998 році мав номер 202, відправив у Раду Віктора Короля – соратника майбутнього президента Віктора Ющенка.

Віктор Король зробив карколомну кар'єру у радянській, а згодом і українській міліції: почавши в 1972 році в органах карного розшуку Чернівецького УВС, він у 93-му вже був начальником карного розшуку МВС України, згодом – заступником міністра. І, нарешті, в 1996 році став начальником податкової міліції Державної податкової адміністрації України.

Політична кар'єра Короля почалася у лавах НДП, а потім продовжилася у СДПУ(о) та "Солідарності".

Вже у 2002 році Віктор Король йшов у депутати по своєму рідному чернівецькому округу з прапором Блоку Ющенка "Наша Україна". Тоді, навіть попри те, що у Короля не було скільки-небудь потужного конкурента, йому ледь-ледь вдалося перетнути позначку 26%. Другою стала тодішня прес-секретарка Михайла Бродського та його партії "Яблуко" Оксана Рознай – вона зі своїми 10% виявилася найпотужнішим суперником Короля.

Під час перерви у мажоритарних виборах середини "двотисячних" Віктор Король був активним учасником президентської кампанії Ющенка. У 2006-му Король став депутатом за списками пропрезидентського блоку. А потім зробив певну перерву, повернувшись у Верховну Раду лише у 2014 році, пройшовши за списком партії вже нового президента – БПП.

З поверненням мажоритарки у 2012-му Король не повернувся на свій округ. Натомість його місце зайняв Микола Федорук – багаторічний мер Чернівців, якого скинули з посади у 2011 році зусиллями прихильників олігарха Дмитра Фірташа.

Мером міста Федорук став ще у 1994 році. І він мав усі шанси продовжити керувати Чернівцями ще силу силенну років. Але у 2010-му, як вважають експерти, Федорук під час місцевих виборів припустився фатальної помилки Він не забезпечив проходження в міську раду своїх депутатів, які б гарантували йому стабільність його позиції. Отже вже в 2011 році проти Федорука сформувалася більшість, яку координували люди з оточення Юрія Борисова – топ-менеджера Дмитра Фірташа. Врешті все завершилося тим, що 42 депутати ради проголосували за дострокове припинення повноважень мера у зв'язку з "порушенням ним Конституції України, законів України та незабезпеченням здійснення наданих йому повноважень". Багато хто назвав дії депутатів сумнівними з точки зору закону, але мером Федорук все ж перестав бути.

Натомість у 2012 році його популярності в Чернівцях цілком вистачило, аби забезпечити собі місце у парламенті. Екс-мер висунутий "Батьківщиною" взяв більш ніж переконливі 52% голосів, отримавши хоч якусь сатисфакцію за своє приниження і здолавши заколотника, що посів крісло в.о. мера після відставки Федорука - регіонала Віталія Михайлишина.

Під час позачергових виборів 2014 року Федорук, який тепер йшов від "Народного фронду", знову переміг, хоч і не з таким переконливим результатом, як у 2012-му. Причому його кривдник Михайлишин навіть не досяг другої позиції кандидатського заліку, поступившись представнику БПП Олександру Турченяку.

Зазначимо, що мером Михайлишину стати так і не вдалося – у 2014 році чернівчани обрали міським головою соратника Федорука Віталія Каспрука.

У 2019 році, швидше за все, Федорук знову не впустить нагоди надіслати "отвєточку" своїм кривдникам.

Парламентські вибори (межі нинішнього округу №201)
1998 рік	Віктор Король – 24,08%	Тарас Кияк – 10,99%
2002 рік	Віктор Король – 26,35%	Оксана Рознай – 8,96%
2012 рік	Микола Федорук – 52,04%	Віталій Михайлишин – 33,91%
2014 рік	Микола Федорук – 34,86%	Олександр Турченяк – 29,25%